Главная


гороскоп

Новини дня
Запорожский областной совет
Запорожская областная государственная администрация
Каменско-Днепровский районный совет
Каменско-Днепровская районная государственная администрация
Государственная налоговая администрация в Запорожской оласти


Про запровадження карантинного режиму

8.jpg

Серед заходів карантину рослин слід виділити особливий карантинний режим, спрямований на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів. Як правило, такі організми заносяться в Україну із-за кордону і виявляються шляхом проведення фітосанітарного контролю на митному кордоні. Врегульовує відносини з карантину рослин Закон України “Про карантин рослин”. У разі виявлення карантинних організмів на території України запроваджується карантинний режим, як особливий правовий режим, що передбачає систему фітосанітарних заходів, які здійснюються у карантинній зоні з метою локалізації та ліквідації карантинних організмів, які у разі занесення або обмеженого поширення на території України може завдати значної шкоди рослинам і рослинним продуктам. При цьому фітосанітарними є будь-які заходи, включаючи усі нормативно-правові вимоги, фітосанітарні правила та процедури, що є обов’язковими для виконання органами державної влади та особами.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про карантин рослин” карантинний режим запроваджується: у межах району, населеного пункту чи території окремого господарства - місцевою державною адміністрацією за поданням відповідно, головних державних фітосанітарних інспекторів чи державних фітосанітарних інспекторів.
Орган, що приймає рішення про запровадження або скасування карантинного режиму, протягом доби повідомляє осіб, що розташовані, перебувають або проживають у регульованій зоні.
У рішенні про введення карантинного режиму неодмінно зазначають: обставини, що спричинили запровадження карантинного режиму, включаючи ідентифікацію конкретного карантинного організму; межі карантинної та регульованої зон, у яких буде карантинний режим; час, з якого він запроваджується; фітосанітарні заходи, які проводять у карантинній зоні, та органи, що їх здійснюють.
Нині карантинні зони є в кожній області України, які знаходяться в відкритому доступі на сайті www.consumer.gov.ua
З метою визначення фітосанітарного стану об’єктів регулювання, державні фітосанітарні інспектори проводять систематичні обстеження земель сільськогосподарського призначення, пунктів карантину рослин та прилеглої до них території (трикілометрової зони}, місць обігу об’єктів регулювання.
При проведенні обстежень, за допомогою феромоних пасток, в районі було виявлено 2 карантинних об’єкти – це томатна та картопляна молі, які є дуже небезпечними шкідниками овочів. Наш район є районом вирощування овочевих культур, тому хочу звернути вашу увагу на шкідника пасльонових №1 томатну міль, яка належить до “Переліку 36 видів небезпечних карантинних шкідників овочевих культур України”.
Її батьківщиною є Південна Америка. До Європи завезена в 2007 році, а в 2010 році була виявлена на території України в помідорах з Іспанії та Нідерландів. Цей шкідник не завдає шкоди здоров’ю людини, але є небезпечним для сільськогосподарських рослин родини пасльонових.  Так як цей шкідник відноситься до класу метеликів, тому розповсюджується він дуже швидко та потрібно провести боротьбу на всій території району одночасно і декілька раз, тому обробка окремих заражених площ не вирішить питання 100% знищення шкідника, а може привести тільки ще більшому заселенню площ. Пошкоджені плоди погано зберігаються та втрачають товарний вигляд.
Гусениця утворює великі плями на листі, так звані «міни», вигризає ходи в стеблах і пагонах, зелених і зрілих плодах. В середині «мін» знаходяться як самі гусениці, так і продукти їх життєдіяльності (екскременти темного кольору). При сильному ушкодженні листя повністю відмирає. Пошкоджені рослини недостатньо розвиваються, спостерігається зупинка зростання. Плоди інфікуються грибковими захворюваннями, які провокують їх гниття. Втрати врожаю можуть досягати 50-100%.
Міль швидко розмножується. Протягом року шкідник може дати 10-12 генерацій. Метелики активні в нічний час, а вдень вони ховаються в листі рослин. Самка відкладає яйця на нижню сторону листя і на стебла. Зимує шкідник у вигляді яйця, лялечки або дорослої молі.    
Другим карантинним об’єктом - є картопляна міль. Це також небезпечний карантинний шкідник. Батьківщиною якого є тропічні райони Америки, Перу та Чилі. Звідти вона разом із бульбами картоплі потрапила в усі куточки світу. На сьогодні вона поширена більш ніж у 70 країнах світу. В Україні її вогнища вперше були виявлені в 1980 році в Криму, а згодом в Херсонській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях.
На півдні України в полі картопляна міль дає до 5 генерацій. Тривалість розвитку однієї генерації залежить від температури і становить у природних умовах 20-60 днів (чим вище температура, тим скоріше завершиться розвиток шкідника та може бути збільшена кількість генерацій).
 Чисельність шкідника на початку кожного сезону низька, тому в травні-червні шкідливість не проявляється. Однак, по мірі накопичення шкідника, до початку серпня пошкоджуваність бульб картоплі може сягати 90%. При цьому суттєве значення має стан бадилля і глибина залягання бульб у ґрунті. Пошкодженість бульб картоплі весняного строку посадки при зеленому бадиллі становить 4-6,5%, а після висихання бадилля підвищується до 40-50 %. Сильно пошкоджуються бульби, які знаходяться біля поверхні ґрунту, до 85-90%, на глибині 5-10 см - 7-8%, а ті, що залягають глибше 10 см - майже не пошкоджуються. Метелики дуже чутливі до запаху бульб картоплі та відшукують їх навіть під укриттям мішковини. Під час збирання урожаю метелики можуть заселяти яйцями не вивезену картоплю протягом доби. 
Картопляна міль розмножується у полі та теплих (температура +10 °C і вище) сховищах, оскільки в розвитку шкідника діапауза відсутня. У полях зимують гусениці та лялечки, що закін-чили живлення, а в сховищах - шкідник усіх стадій розвитку. Окремі особини, які залишилися в полі після збирання урожаю в бульбах картоплі, здатні зимувати за середньої температури повітря +12 °C. 
На підставі та в порядку, встановлених законом, у карантинних зонах здійснюються такі спеціальні заходи: інспектування та фітосанітарна експертиза об’єктів регулювання; здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів особами; без проведення фітосанітарного контролю заборонено вивезення з карантинних зон заражених карантинними організмами об’єктів регулювання; фумігація (знезараження) об’єктів регулювання у разі їх вивезення з карантинної зони у зону, вільну від регульованих шкідливих організмів; технічна переробка об’єктів регулювання, заражених карантинними організмами.
Рослини, продукти рослинного походження та інші об’єкти регулювання, заражені карантинними організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.
Місцеві державні адміністрації, власники (уповноважені ними органи) морських і річкових портів (пристаней), залізничних станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв’язку, автовокзалів (автостанцій), посадові особи митниць та пунктів пропуску на державному кордоні України, на автомобільних шляхах сполучення повинні сприяти державним фітосанітарним інспекторам у здійсненні карантинних заходів.
Відшкодування збитків, що заподіяні внаслідок неправомірних дій органів та посадових осіб, які забезпечують виконання карантинних заходів, здійснюється відповідно до закону.
Серед заходів є необхідність проводити систематично обстеження посівів пасльонових культур та бур’янів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах. Тільки те, що деякі з нас думають, що це питання їх не стосується, то це не так - натепер ця міль розповсюджена на всіх континентах. У деяких країнах вона вважається шкідником №1.
Першочергові заходи боротьби зі шкідником повинні бути направлені на недопущення його поширення та локалізацію вогнищ. З цією метою потрібно здійснювати постійний фітосанітарний контроль, в першу чергу, це стосується посадок пасльонових культур у відкритому та закритому ґрунті. Обстеження проводять на всіх етапах розвитку рослини — від розсади до збирання врожаю. Присутність молі виявляється візуально, орієнтуючись на характер пошкоджень (листя, плоди). Висока ефективність досягається при використанні феромонних та жовтих клейових пасток. Також з обов’язкових заходів є агротехнічні, хімічні. 
З агротехнічних - це дотримування сівозмін, не допускати повторних посадок на попередньому місці протягом трьох років. Посадку необхідно здійснювати здоровими бульбами на глибину не менше 15 см. Доцільно вирощувати ранню картоплю, що практично не пошкоджується шкідником.
Необхідно систематично знищувати пасльонові бур’яни (дурман, паслін, нікандра та ін.). Декоративні пасльонові (нікандра фізалісовидна, дурман татіула), як резерватори картопляної молі заборонено вирощувати в зоні поширення шкідника. Полив зрошуваних ділянок потрібно здійснювати переважно дощуванням, що забезпечує часткову загибель гусениць, які відродилися, і не допускає оголення бульб. Регулярно проводити підгортання кущів, щоб бульби нового урожаю знаходилися під шаром ґрунту не менше 5 см. Збирати урожай в останні строки з початком пожовтіння бадилля, не допускаючи його висихання. Перед збиранням картоплі бадилля за 5-7 днів скосити. Викопану картоплю у той же день необхідно вивезти з поля, не залишаючи на ньому також непошкоджену та дрібну. Бадилля картоплі, а також післяжнивні рештки інших пасльонових культур спалюють, а поле дискують з наступною оранкою на глибину 20-25 см. Ні в якому разі не можна викидати пошкоджені бульби і плоди томатною чи картопляною міллю у лісосмуги, оскільки перезимувавши, шкідник знову заселить посіви пасльонових. 
Хімічні та біологічні засоби. В боротьбі з міллю інсектициди застосовувати згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні», враховуючи те що гусениці молі живлять в мінах, застосовувати інсектициди системної дії, з обов’язковим дотриманням техніки безпеки при проведенні хімічних обробок.
Використання ентомофагів в комплексі з феромонними або жовтими клейовими пастками.
Шкідник зимує в стадії імаго або яйця, але найбільше в стадії лялечки неглибоко в ґрунті.
Ефективних агротехнічних прийомів щодо зниження шкодочинності томатної і картопляної молі є багато, серед яких і промерзання.
У закритому грунті, якщо дозволяють умови, рекомендується вихолоджування взимку приміщень теплиць при -15 градусів морозу протягом одного тижня, а при -10 градусах морозу- протягом двох тижнів і більше. Цей тропічний вид молі не переносить негативні температури, а також не має діапаузи, щоб вижити в екстремальних зимових умовах, коли грунт промерзає на глибині 5 - 10 см.
Введення карантинного режиму ні в якому разі не позначиться на овочевий сезон, якщо ви будете проводити системний моніторинг та, в разі виявлення, своєчасну ліквідацію карантинного організму.
А зараз користуючись нагодою, вітаю всіх з наступаючим Новим роком! Нехай нам усім щастить!

Андрій Кононенко, провідний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Запорізькій області

РЕАЛ ПЛАСТ