«А чи знаєта ви українську ніч?» - запитував колись оспівувач української давнини Микола Васильович Гоголь. А школяри навчально-виховного комплексу поставили питання інакше: «А чи знаєте ви українські страви?». І самі яскраво відповіли на нього проведенням веселого ярмарку, який відбувся 26 листопада у приміщенні спортивного залу школи, створивши справжнє свято для усієї шкільної родини: учнів, батьків, вчителів.
Український народ здавна славиться своєю щедрістю та гостинністю, бо "веселий гість – дому радість". Про його звичаї складено пісні, створено чимало творів мистецтва. Страви української кухні популярні не лише в Україні, а й далеко за її межами. Сучасне національне кулінарне мистецтво зберегло й збагатило давні добрі традиції. І нині жодне родинне свято не обходиться без завиванців, кручеників, печені, смаженини, холодцю, шинки, пиріжків з капустою, сиром, м’ясом, грибами, домашньої ковбаси, голубців, вареників. Саме це спонукало творчий колектив Камянсько-Дніпровського НВК до проведення благодійного ярмарку українських страв.
Мета, яку поставили перед собою організатори та учасники свята, це познайомити учнів з традиційними стравами української кухні, що є частиною народного побуту; розширення світо-гляду про традиції, звичаї та обряди українського народу, українського ярмаркування, виховання дбайливих господарів, національно свідомої особистості, патріотизму, формування бережливого ставлення до результатів праці, спонукання до творчої активності; розвинення уяви та фантазії, співпраці учнів, сімей, педагогів і, взагалі, створення позитивних емоцій та гарного настрою в усіх учасників свята. А ярмарок тому і веселий, що тут повинно бути весело. Та й не варто забувати про історичні корені ярмарок, якими вони були колись. І про те слід розказати у веселій, гумористичній формі. І спільними зусиллями було створено справді святкову атмосферу.
На цей надзвичайний теплий та приємний захід прийшло чимало бажаючих, зокрема директор школи Ігор Петрович Школьний, вчителі, працівники та учні школи, прийшли навіть малюки та батьки учнів.
Традиційно ярмарок відкрили дівчата – українки – Влада Путівська та Анастасія Пономар.
І чого ж на цьому ярмарку не було: і вареники, і пироги, і хрумкі вергуни, і запашні пампушки з часником! Весела метушня, завзяті продавці, що навперебій розхвалювали свій товар, розгублені покупці, в яких очі розбігалися від розмаїття солодощів, навіть цигани завітали на свято – все, як на справжньому ярмарку. Кожен клас презентував обрану ним страву, і їм було що презентувати, бо українська кухня смачна, щедра, як душа нашого працьовитого народу.
Наприклад, учні Євген Макаренко, та Влад Галкін дуже привабливо і цікаво розповіли про найулюбленішу страву кожної української родини – борщ. Виявляється, що історія борщу дуже давня. Історики вважають, що у приготуванні перших страв наші далекі прабабусі виявляли дивовижну винахідливість. Перша рідка їжа називалася «волок». Це і був прототип борщу. Що тільки не кипіло в горщиках господинь, які намагалися задовольнити смаки членів великої родини. Доводилося кидати у вариво все, що росло на городі, ще й додавати дике зілля. У стародавній пісній українській кухні є страви з буряків, перцю, цибулі. Усе це було стягнене докупи в посудині, тому й сама страва називалася «волоком». Без чого не можна уявити український обід? Ну, звичайно, без борщу! Ця страва сприймається як те, без чого не можна обійтися, без чого відразу розпадеться життєвий ланцюг. Як не можна уявити моря без води, саду без дерев, так для українця немає обіднього столу без миски борщу. Борщ — це символ надійного даху над головою, родинного тепла, сімейної злагоди і спокою. Настільки призвичаївся українець до борщу, що не може не згадати про нього навіть тоді, коли розмова не має ніякого відношення до кухні. «Дивись, не переборщи», — остерігає народна мудрість. «Давай доборщимо і цей клапоть», — звертається орач до помічника. Чому так часто згадують цю страву? Тому що вона настільки давно увійшла до списку традиційних україн-ських страв, що стала одним із найголовніших і найулюбленіших символів народної кухні й сутності життя.
Ярмарок набирав обертів, скрізь чулось: «Пригощайтесь!», «Дуже смачно!», «Купуйте у нас!». Панувала дружня та тепла атмосфера, яку створювали, зокрема, продавці – учні, яким допомогали їх батьки та вчителі. Хлопці та дівчатка радо приймали кожного та бажали смачного й вдалого дня.
Школярики початкових класів: Кирило Попитайленко, Олексій Галкін, Матвій Шепель, Віка Бабенко, Дар’я Гіль, Поліна Рукіна, Ігор Доросевич, Єгор Гук переодяглися у костюми овочів, та у віршованій формі розповіли про властивості городніх і садових продуктів, їх місце в українських стравах.
А далі вже учні 10-А, 9-А, 9-Б, 8-А, 7-Б на святковому концерті показували свою майстерність та вправність у виконанні українських пісень, танців, віршів та гуморесок. Український колорит, народні пісні, український гумор, жарти, гостинність - ось що панувало в цей день у школі. Ярмарок створив справжній святковий настрій, пройшов яскраво, емо-ційно. Діти та дорослі відчули себе великою шкільною родиною.
Такі веселі свята у школі дуже потрібні, щоб діти могли розкрити свої таланти, показати на що вони здатні, повеселитись і цікаво та змістовно відпочити. А учні середніх класів, та й старших особливо, вже вміють багато чого зробити. Їхні пальчики бувають дуже спритні в роботі, і творять вони ними справжні дива — є що показати, а те, що на ярмарку ще й оцінять їхню працю і вони одержать матеріальну винагороду, у вигляді грошей, теж дуже багато означає для них. Бо ж поганий виріб ніхто не придбає, а перед іншими незручно, що твоя робота гірша і нею не цікавляться. Тому діти прикладають максимум старання щодо виробів. Це великий стимул.
Адміністрація та педагогічний колектив щиро вдячні батькам і учням за підготовку і проведення осіннього ярмарку. Дякуємо за підтримку та участь!
Шановні батьки! Ваші талановиті, творчі, чудові діти – є гордістю нашої школи. Ми - єдина родина! Разом з вами ми виховуємо милосердних, добрих душею дітей, шануємо традиції і зберігаємо нашу культуру. Сподіваємось, що і надалі ми будемо успішно співпрацювати.
Вікторія Путівська