«Рідна мова –  життя духовного основа»

Возвеличим мову нашу рідну ! 
Рідна мово материнська, 
Ти – душа мого народу, 
Будь від роду і до роду, 
Рідна мово материнська! 
Д.Кононенко 
Під таким гаслом 22 лютого у Кам’янсько-Дніпровському НВК «Д/с – ЗОШ І-ІІІ ст.» проходив Міжнародний день рідної мови. Це свято відносно молоде, запроваджено у жовтні 1999 року на сесії генеральної конференції ЮНЕСКО. В Україні відзначається з 2000 року. Але його історія бере початок з драматичних подій 21 лютого 1952 року, коли в азійській країні Бангладеш було розстріляно демонстрацію захисників мови, які вимагали визнання мови банго як державної. Саме тому одне із завдань Міжнародного дня мови – привернути увагу міжнародної спільноти до проблем збереження мов і культур світу. 
В Україні мовне питання мало особливе значення, бо десятиліттями вона заборонялася , а ті громадські діячі, письменники, які ставали на захист мови, переслідувалися, звинувачувалися у націоналізмі. Красу і велич українського слова опоетизували І.Котляревський і Т. Шевченко, Л.Українка і І.Франко, В.Стус, В.Симоненко, Л.Костенко і багато інших славних синів і дочок України. Вони були переконані, що без мови немає нації, а без нації – держави. 
Ми живемо в незалежній Україні, турбота про мову – справа державна. У статті 10 Конституції українській мові надано офіційного державного статусу. Держава забезпечує розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Останніми роками вона частіше звучить з екранів телевізорів, радіо-приймачів, сторінок газет і журналів, але мовне питання щораз загострюється, коли певні політичні сили воліють бачити Україну не самостійною державою, а так собі, якоюсь відсталою територією .Тому потрібно пам’ятати, що любов до своєї Батьківщини починається з любові до рідної мови. 
Про те, що мова українська вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом, говорили учасники літературно-музичної композиції «Мово рідна, слово рідне». Палко і трепетно звучали віршовані рядки з вуст учасників свята учнів 5-А класу Нікуліч Єви, Зубової Роксолани, Карпеченко Софії, Арабаджі Олександри, Наконечної Поліни, Саранчук Дмитра, Папруги Віталіни. Кожен клас випустив святкову тематичну стіннівку, була оформлена книжкова виставка. Організатором заходу була класний керівник 5-А класу Тарасенко Оксана Володимирівна. Про мову як духовний скарб нації, про її чарівність і мелодійність, про те, що іноземну мову можна вивчити за кілька років, а свою треба вчити все життя, говорили талановиті ведучі заходу учні 11-А класу Василенко Владислав і Головіна Анастасія. Завершилося свято такими поетичними рядками:
Будем леліяти нашу чудову 
Мову Бояна, Тарасову мову, 
Лесину мову, мову Франкову, 
Ліни Костенко і Стусову мову! 
Мову, сотворену в працях і битвах, 
В любощах ніжних, у щирих молитвах, 
В гніві й сльозах, кайданами куту, 
На чужині, в Соловках не забуту, 
Нашу Дажбогову, мудру скарбницю, 
Ту, що ненавидять люто ординці, 
Ту, без якої ми – не українці. 
Ю.В. ПОПЫТАЙЛЕНКО,
педагог-організатор
Каменско-Дніпровського НВК