Опубликовано novdnja.zp.ua 05/11/2015
Учитель – строитель будущего страны
Школа-самая удивительная страна, где каждый день не похож на предыдущий, где каждый миг – это поиск чего-то нового, интересного, где нет времени скучать, ссориться и тратить время на пустое, где каждый учитель –строитель будущего, а значит все жители этой страны в ответе за будущее.
В моем понимании учитель-человек постоянно находящийся в поиске, выявляющий проблемы, ставящий цели, достигающий результата. Когда все время кажется, что что-то можно изменить, улучшить.
Поэтому, считаю, что настоящий учитель тот, кто способен спуститься с высот своих знаний до незнания ученика и вместе с ним совершить восхождение. Это стало первым принципом, которым я руководствуюсь сегодня в своей педагогической деятельности.
Необходимо всегда помнить, что от природы все дети разные и задача учителя направить ученика на познание мира его путем. Инновационное обучение направлено на личность ученика, то есть создание условий для развития его индивидуальных особенностей.
Но реально ли это? Ведь у учителя средней школы несколько сотен учеников и знать их индивидуальные особенности казалось бы невозможно. Но путь познания учащихся оказался довольно прост. Все возможно, если дать учащимся возможность выбора. И ученик найдет себя сам.
Обучение, построенное с учетом индивидуальных особенностей учащихся способствует более прочному усвоению знаний, а моя задача как учителя -предлагать выбор для ученика. При таком подходе каждый ученик получает возможность продемонстрировать свои сильные стороны.
На уроках у детей развивается креативное мышление, воображение, мотивация, интерес к предмету. Дети сами открывают какие-то истины, лучше их запоминают и лучше их используют в разных ситуациях. У школьников развиваются умение и желание сотрудничать в условиях коллективной творческой деятельности. Идет становление позитивной, адекватной концепции, формируется ответственность.
Основой моей методической системы является создание условий для самоопределения личности учащегося. Ярко выраженная экологизация и использование краеведческого материала на уроках биологии –отличительная особенность преподавания предмета. Творчески используя различные формы уроков (лекции, семинары, ролевые игры, уроки-зачеты и др.) используя средства повышения познавательной активности учащихся, стараюсь прививать учащимся интерес к биологии, способствую формированию современного научного мировоззрения учеников.
Я уверена, что учитель должен быть примером во всем для своих учеников, потому что он всегда и везде на виду. Дети в большой степени визуалы, они сначала смотрят, что делает взрослый человек, а потом уже что он говорит. И не важно, где ты находишься: в школе или за ее пределами… Задача учителя своим примером учить и воспитывать подрастающее поколение.
Екатерина КОСТЫШИНА, учитель биологии Днепровской ООШ І-ІІІ ступеней № 2
Вчитель - найвища посада під сонцем
«Учитель! Слово ж яке!..
Учитель. Легко сказати!
В нашій країні, де вчиться кожна дитина
вчитель –це перша людина»
О. Фадєєв
В цю осінню днину, напередодні свята Дня працівника освіти хочеться привітати колектив Дніпровської ЗОШ I-III ст. №2. Людей, які запалюють вогонь у дитячих думках, людей, які оберігають дитинство, які вчать думати, мріяти, любити.
Педагогічний колектив нашої школи невеликий, лише 18 вчителів, які на чолі з директором школи Воробйовою Вірою Василівною здатні творити дива. Та це й не дивно. Колектив школи-учителі за покликанням, їх не можна уявити собі ніким іншим, як учителями. Викладання стало їх поживою, воно нероздільно зв’язане з ними. Вчительська справа стала для них мистецтвом, умінням кожного дня знаходити своє щастя в навчанні, так можна вважати щасливими тих, хто в них вчиться.
Натхненням до звершень-є діти. Нам пощастило – у нас вони найкращі: знавці, спортсмени, співаки. Нове покоління, яке вимагає до себе нових підходів, тому наші вчителі свідомо йдуть в ногу з сучасністю, проймаються проблемами учнів і надихаються їхніми досягненнями, можна з упевненістю назвати їх-професіоналами.
Хочеться побажати вчителям наснаги, витримки, творчих звершень у своїй професіональній діяльності.
Катерина ТАРАСОВА, вчитель Дніпровської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2
Мій улюблений учитель
Вчитель… Хто він? Що це за людина? Це професія чи покликання?
На мою думку, вчитель-це людина, сенсом життя якої є навчати та виховувати дітей. Перед учителем поставлена досить складна задача-виховати всебічно і гармонійно розвинену особистість, гідного члена людського суспільства.
Учительська професія-це людинознавство, що не припиняється проникненням в складний духовний світ людини. Вчитель, як друга мати. Які ж риси повинен мати вчитель? Людяність і доброта-це основні риси, ось що бачать діти у своєму наставнику. Одне з цінних якостей-людяність, в якій поєднується сердечна доброта і мудра суворість.
Я гадаю, що доброта, гідність, щирість, відкритість, чутливість, терпіння, завзятість, уважність до дітей-ось невід’ємні якості педагога. Чудова риса вихователя-постійно відкривати нове, дивуватися новому, бачити дитину в процесі становлення-це один з тих коренів, що харчують покликання до педагогічної праці.
Все ж таки вчитель-це не професія, а покликання, як на мою думку. Людина, яка може дати дітям знання.
В нашій школі багато хороших і доброзичливих вчителів, які добре знають свої предмети, але я хочу розповісти про свою улюблену вчительку, вона ж і мій класний керівник. Мою вчительку звати Галина Ростиславівна. Вона викладає художню культуру. Уроки, які проводить Галина Ростиславівна я люблю, тому що вони цікаві. Галина Ростиславівна навчає нас, що в світі є не лише потрібне і корисне, а й цікаве і красиве. Її завжди приємно слухати. Галина Ростиславівна вміє вибирати зі скарбниці мови саме ті слова, що необхідні, щоб знайти шлях до серця дитини. Її слова ніколи не залишаються порожніми звуками. Розмова з цією вчителькою викликає у мене власні думки, переживання, спонукання до активної діяльності. Галина Ростиславівна ніколи не залишить дитину в біді, завжди допоможе і розрадить, підкаже правильний шлях розв’язання проблеми. Все, що вона робить-від чистого серця, від душі.
Справді, робота цієї вчительки справжнє мистецтво, за яке я хочу сказати їй «Дякую!» Насправді у мене всі вчителі улюблені, але я написала про ту, яку найбільше люблю!
Марія ПАРОВА, учениця 10 класу Дніпровської ЗОШ I-III ст. № 2
Життя вчителя поруч із классом
Перш за все, я вважаю, що вчительська професія дуже клопітка. Адже наші вчителі вкладають у свій, здавалося б, найбуденніший день всі свої старання, знання та співчуття до кожного учня. Тому що до кожної людини потрібно знайти підхід, тільки для того, щоб завоювати його довіру. А довіра-це і є основніше у вивченні чогось нового. Кожний день вчитель удосконалює себе, дізнається щось нове. Йому потрібно розширювати свій кругозір, адже, як ви знаєте, запитання на уроці бувають дуже різними. Професія вчителя дуже складна. Він кожен день переживає за кожного учня, не говорячи про свої особисті справи. Вчителі повинні бути дружелюбними, із залізною витримкою і, навіть, трішечки суворими.
Я із задоволенням вам розповім про кожного вчителя, який працює в нашій школі. Кожен із них має якісь свої особливі якості. Але найбільше я хочу розповісти про нашу вчительку історії, яка була нашим найкращім класним керівником. Це - Супрунюк Наталя Миколаївна, яка зараз не працює у школі, тому, що пішла на пенсію. Ця людина, як ніхто інший має здібність до виховання, знає свій предмет і передавала нам своє захоплення ним. Більш того, вона зуміла із нас зробити єдиний механізм з поміж усіх класів. Наталя Миколаївна була поруч завжди, коли ми цього потребували, починаючи з наших особистих проблем, закінчуючи проблемами під час навчання.
Чи ви знаєте таку людину, яка буде повністю віддана своїй роботі, всім своїм серцем і всією душею? Яка б вкладала у кожний урок усі свої зусилля? Не знаю як ви, а я знаю! Вона зуміла знайти той самий особистий підхід до кожного без винятку! Адже дуже важливо не давити на учня своєю опікою, тому, що кожен є індивідуальністю. Її слова підтримки були найважливішими. Інколи здавалося, що вона просто проникла шкільним життям, течією цих безкінчених і насичених буднів. Але Наталя Миколаївна зуміла розвіяти їх своїм настрієм і бойовим настроєм. Вона намагалася зробити на уроках так, щоб нам не тільки було все зрозуміло, а й цікаво. Завдяки неї ми перетворилися з нічим не визначного класу на самостійну, дружну шкільну родину. Вона вчитель не тільки за покликанням, а й за способом життя. Завжди згадується її невтомний рух вперед і тільки вперед! Здавалося, все її життя направлене лише на те, щоб зробити нас гідними у всьому. І це їй, на диво, вдалося! За це ми висловлюємо велику пошану. Завдяки Наталі Миколаївні, ми зуміли перейняти її якості лідера. Вона навчила нас вкладати всю душу у будь-яку роботу, яку ми здійснюємо.
Я вважаю таких вчителів незамінними у своїй справі. Наталя Миколаївна внесла вагомий вклад у шкільне і поза-шкільне життя школи. В неї завжди було сто і більше цікавих ідей на будь-яке свято в нашій школі. Ми усі її дуже любимо і цінуємо! Вона не просто вчитель, а Вчитель з великої літери!
Карина ОВЧИННИКОВА, учениця 11 класу Дніпровської ЗОШ I-III ст. № 2
