Село вітає свого голову

Так буває: живемо собі в одному селі, знаємо один одного багато років, ходимо в гості, зустрічаємося на вулиці, запитуємо, як ідуть справи. І так день за днем, рік за роком. Непомітно плине час. Неначе намисто, нанизуються на поворозку життя події, творяться долі…
Немов один день минув з того часу, як 30 років назад у наше село Велика Знам’янка Кам’янсько-Дніпровського району Запорізької області після за-кінчення 8 класів з Донбасу на гостини до старшої сестри – вчителя фізики – Баранової Тетяни Кіндратівни – приїхав її найменший брат Анатолій, молодий, високий, худорлявий юнак… А скільки всього відбулося за цей час, відомо лише одному Всевишньому.
У тому далекому 1984 році Анатолій був вражений величчю та красою нашого села, його розмірами, привітністю людей, їх турботою про підростаюче покоління. І тому на літніх канікулах, не гаючи часу, хлопчик пішов працювати. Працював робітником будівельної бригади радгоспу «Знам’янський». А будувати, прямо скажемо, робота не із легких. Але боятися труднощів не в його характері! А вже з 1 вересня 1984 року А.К. Кондратенко стає студентом Нікопольського технікуму гідромеліорації та механізації сільського господарства. По закінченні навчання з 1988 по 1990 рік служив у лавах Радянської Армії. Після служби, змужнілий та загартований, Анатолій повернувся тепер уже до рідного села. І знову ж таки не сидів дома, працював у Пожежній частині № 38, в радгоспі «Знам’янський» помічником комбайнера, на птахофабриці «Лиманна» та в радгоспі «Ільїнський» шофером, робочим в ПП «Парк». Де б не працював, яку б роботу не виконував - завжди з вогником, із завзятістю, з ентузіазмом. Він - працелюб, доброзичливий, ввічливий, але разом з тим наполегливий та вимогливий до своїх підопічних і, в першу чергу, сам до себе. Не побоявся відповідальності та труднощів – з 2002 по 2013 рік займався підприємницькою діяльністю. Сам будував своє життя та долю.
Саме в нашому селі Анатолій зустрів свою єдину другу половинку, зустрів і навіки утонув у її очах. А вона, його кохана дружина Оля, стала на все життя йому вірним другом, соратником, помічником у роботі, берегинею їхнього сімейного вогнища, творцем затишку і комфорту. В атмосфері довіри і любові народила йому двох дочок: Яну та Катрусю.
Коли Анатолій Кіндратович був приватним підприємцем, він ніколи не стояв осторонь проблем села, завжди допомагав і порадою, і ділом. Тому не дивно, що на місцевих виборах в 2013 році мешканці села Велика Знам’янка переважною більшістю голосів обрали Кондратенка Анатолія Кіндратовича головою Великознам’янської сільської ради.
За останні 20 років багато було голів сільської ради, їх заступників. Але всі разом взяті вони не зробили для села стільки, скільки зробив він за два роки на цій посаді.
Перш за все було зроблено великий ремонт в приміщенні сільської ради, адже десятиріччя в кабінетах були облізлі стіни, зі стелі сипалась штукатурка. Після ремонту нашому погляду відкрились просторі кабінети, ошатні стіни та стеля, великі світлі вікна, нова підлога з покриттям, а в коридорі для відвідувачів стоять стільці, висить телевізор, розташовані стенди з різною інформацією. А на дверях – таблички, де знаходяться який спеціаліст – все до діла. Не совісно зайти в приміщення, адже сільська рада – це обличчя населеного пункту.
Ставши сільським головою, Анатолій Кіндратович поклав на свої плечі особливу турботу про підростаюче покоління, турботу про молодь, про їх дозвілля, турботу про людей похилого віку. Люди відчувають цю турботу, адже все в селі робиться для людей, для покращення їхнього добробуту, приємного дозвілля.
Проводиться капітальний ремонт у КДНЗ (я/с) «Берізка». Завдяки голові сільської ради, який підтримав наполегливість завідуючої Олени Анатолівни Тарасової, наші діти немов потрапили у казку – нові сучасні двері, великі світлі вікна, просторі кімнати - все це для наших малюків. А в КДНЗ я/с «Оленка» на черзі відкриття нової групи. Адже діти – це наше майбутнє, майбутнє нашого села!
Біля дитячого садка «Берізка» на території колишнього пустиря в центрі села обладнано і відкрито для відвідування сільської дітвори дитячий майданчик. Кожного дня сюди можуть приходити діти зі своїми батьками з усього села, місця вистачить всім. Тут гойдалки, гірки, каруселі, будиночки… Після тяжкого трудового дня батькам є де перепочити, а дітворі - побавитись. Майданчик обсаджено молодими деревцями. Нехай ростуть собі разом із нашими дітьми!
На місці ще одного пустиря відкрили стадіон. Туди підвели воду, обладнали турніками як для дорослих, так і для малюків, поставили лави для вболівальників. На цьому полі проводяться футбольні матчі районного масштабу. І тепер у нас є своя сільська футбольна команда – ФК «Знам’янка», яка оснащена формою та знаряддям для проведення матчів.
У мріях нашого голови ще багато невирішених питань, пов’язаних з молоддю:
- побудова та відкриття тенісного корту для дітей та молоді;
- відкриття футбольної секції для дітлахів від 8 до 12 років;
- при сільському Будинку культури відкрити групу по заняттю з аеробіки;
- відкриття різних гуртків для всебічного розвитку наших малюків, для занять фізкультурою і спортом, для корисного проведення вільного часу, для їх оздоровлення.
Зараз в сільському Будинку культури «Знам’янський» ведуться ремонтні роботи, яких він не бачив десятиліттями. Оновлено сцену. На другому поверсі зроблено танцклас та відремонтовано кімнати для музичної школи. А саме головне – наш будинок культури тепер зі світлом і теплом! В проекті ремонт даху, заміна вікон, облагородження території навколо будинку, відкриття різних секцій в підвальному приміщенні.
Вже понад 10 років при Будинку культури діє танцювальний колектив «Ілтанс» – керівник С.А. Волошкін, а недавно з’явився дитячий танцювальний колектив східних танців – керівник Т.С. Тихоша. Вже 4 роки діє ветеранська вокальна група «Колорит», яка налічує 16 чоловік, а вік учасників - від 60 років. А в 2015 році утворився новий пісенний колектив - квартет «Гармонія», керівник якого молода та перспективна Альона Олександрівна Бовкун.
Завдяки нашому голові сільської ради, його підтримці, наш «Колорит» уперше за багато років брав участь у пісенному фестивалі у місті Гуляй-Поле, присвяченому річниці з дня народження Н. Махно. Брав участь у пісенному фестивалі в місті Енергодар, де зайняв призове ІІІ місце. «Колорит» побував на святкуванні Івана Купала у селі Іванівка.
Після того, як Анатолія Кіндратовича було обрано сільським головою, село ніби знову народилося, ожило. Люди збагнули, що для того, щоб було краще, треба і самим щось робити. Кожного свята в селі проводяться культурні заходи, організовуються концерти з піснями та танцями, розважальною програмою, масовими гуляннями.
Незважаючи на свою зайнятість, наш голова завжди з нами, завжди поруч з простими мешканцями села. А ми йдемо до нього, кожний зі своїми труднощами, болем, радістю, характером, колоритом, відношенням до життя. Всіх вислухає, всім дасть пораду, допоможе.
Зараз в центрі села закінчується будівництво площі з фонтаном. Це все для людей, для нас – мешканців Великої Знам’янки. І все це за самої тісної підтримки і ініціативи сільського голови.
На сьогодні наш голова ще й студент. Він навчається у Таврійському державному агротехнологічному університеті, здобуває освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.
Непосидючість Анатолія Кіндратовича, непідробне працелюбство, відповідальність за доручену йому справу, за людей, за село, спонукають нас – місцеве населення – брати активну участь у відродженні нашої Великої Знам’янки. Для нас він - приклад наснаги, відданості людям, своїй справі, своїй малій Батьківщині – Великій Знам’янці!
Дев’ятого вересня Анатолію Кіндратовичу виповнилося 46 років. Від імені виконавчого комітету, депутатського корпуса, ветеранської організації, всієї Великознам’янської громади і від себе особисто від усього серця щиро вітаємо свого голову з днем народження, бажаємо міцного здоров’я, терпіння, наснаги, завзяття, здійснення всіх мрій, задуманих справ, довголіття та достатку, поваги від людей, справжніх друзів! Щоб вогник надії у Ваших очах і вогник любові у Вашому серці ніколи не згас!
Журавлиним ключем пролітають літа,
Сивина посріблила вже скроні.
Тільки в серці у Вас та ж струна золота,
Те ж тепло, що не згасне ніколи!
Хай калиновий кущ зацвіте у дворі,
Солов’ї заспівають грайливо.
Нехай сонце ще довго Вам сяє вгорі,
А життя буде світле й щасливе!

З повагою, Н.А. ФЕДОРУК, мешканка села