ОСТАННІЙ ДЗВОНИК ПРОЛУНАВ

У п’ятницю у більшості навчальних закладів України завершився навчальний рік, та пролунав Останній дзвоник. Подивитися як відбудеться це свято, ми поїхали до Водянської другої школи.

Тут на шкільному подвір’ї, яке було святково прикрашено, зібралися батьки, учні, педагоги школи, та всі, хто живе біля школи – в цьому куточку села це дійсно велика шкільна родина. Але ж цього свята чекали всі мешканці села, бо воно завжди проходить яскраво та цікаво.
Всі діти вишикувались на подвір’ї школи під пісню «Когда уйдем со школьного двора». Були на цьому святі і гості: голова районної державної адмінінстрації Микола Сергійович Бєліков та голова сільскої ради Василь Григорович Величко. Учасники лінійки оплесками запросили на урочисту лінійку випускників 9 класу, яких вивів їх класний керівник Федір Федорович Ківа. Урочисто вийшли на останню шкільну лінійку в своєму житті випускники школи - їх вивели класний керівник Валентина Миколаївна Мендрик та перша вчителька Марія Васильївна Канакіна - скільки здоров’я та сил вклали вони в цих імпульсивних, невгамовних юнаків та дівчат! А якщо це зібрання урочисте, тож державний прапор повинен бути піднятим. Доручили цю почесну місію Наталії Котелевець та Олександру Чернишу.
Слово для привітання взяв директор школи Валерій Григорович Зубко, який від щирого серця вітав всіх с найулюбленішим святом Останнього дзвоника. Він з біллю в голосі відмітив, звертаючись до випускників:
- Ось перевернута ще одна сторінка вашої книги, яку ви самі пишите під назвою «Моє шкільне життя». Дуже хочется, щоб наприкінці цієї сторінки ви написали: «Спасибі школі. Я залишив в її стінах частинку своєї душі. Бо школа, вчителі навчили мене грамоті, вихованню, навчили поважати своїх батьків, навчили поважати свою Батьківщину». Бажаю щоб всі ваші бажання здійснилися, щоб добре здали зовнішнє незалежне оцінювання, і здобули ту професію, яку бажаєте. Дуже хотілося, щоб отримали професію вчителя та повернулися в рідні пенати, і продовжували справу своїх вчителів. Я можу пишатися вами, як пишаються вами ваші батьки. І хочу щоб у майбутьньому ви доповнювали всі свої сторінки досягненнями, щоб вами завжди гордилися наше село і наша Батьківщина. Удачі вам!
Микола Сергійович Бєліков в своєму зверненні до випускників та їх батьків, вчителів підкреслив:
- В цей чистий, красивий сонячний день я хочу побажати всім вам, щоб ви були достойними будівниками свого життя, нашої вільної і незалежної України. Від чистого серця бажаю вам в цей день, щоб все, що ви запланували в вашому житті, збулося. Я вірю в те, що все збудеться. Сьогодні все для того є, щоб ви жили в вільній незалежній Україні, щоб у вас була добра робота. Від чистого серця бажаю мирного неба, здоров‘я, процвітання і Божої благодаті у всьому!
- Дорогі мої водянці, батьки, діти, вчителі, - з цих слів почав своє звернення Василь Григорович Величко. - В цей день прийміть найкращі побажання від всієї водянської громади. У нас в селі є золоте правило водянців: «Любити рідне село, дбати про чистоту та порядок, про розвиток освіти, культури, медицини, спорту, один одного поважати». Треба написати це в щоденниках і щоденними ділами його доводити. Адже лише при взаємній участі ми зробимо своє село найкращим. Ви попрацювали на славу і попереду літо, пора відпочинку. Але, в першу чергу, допомагайте своїм батькам. Гроші так важко заробляються. Допомагайте, щоб і в домі, і на столі у вас всього було вдосталь. Прийміть найкращі побажання! Здоров’я! І мирного неба!
З захопленням слухали всі на лінійці наказ директора школи, який привселюдно зачитала заступник директора школи Тетяна Юріївна Клюєва, згідно якого, особисто директором наказано, завершити учбовий рік 30 травня. Далі буте навчальна практика в деяких классах, державна атестація. Під дружні оплески одержували учні почесні грамоти за успіхи в школьному навчанні, за активну громадському участь у житті школи, за спортивні досягнення, за досягнення в різних предметних олімпіадах.
Дуже зворушливо звучали привітання учнів першого класу, які ще й пісню заспівали «Тільки сонечко зійде», і подарували випускникам символічні подарунки. Як відмітили ведучі, особливими будуть канікули і для четверокласників, адже з нового навчального року вони вже не повернуться до своєї першої вчительки, бо вже переступили першу шкільну сходинку, і після канікул будуть глибше пізнавати цей складний світ науки. Четверокласники зізналися в любові до своєї першої вчительки та подарували їй, та всім вчителям квіти. Випускників молодшої ланки біля мікрофону змінили дев’ятикласники, які також зізналися в любові до рідної школи та вчителів.
Під пісню «А детство уходит – очень жаль» на поріг рідної школи, до мікрофонів вийшли випускники, які закінчили одинадцятий клас. Вони сказали багато теплих слів в адрес своїх вчителів, батьків. Все це було дуже тепло й зворушливо. Батьки не стримували сліз, вчителі також крадькома втирали сльози. І ось настав час останнього дзвоника. Право задзвонити востаннє в цьому навчальному році було надано ученицям 1 класу Безродній Єлизовєті та 11 класу Безродній Ганні.
Останній дзвоник пролунав - він сповістив всіх учнів про закінчення ще одного навчального року, а для випускників – взагалі востаннє. Радістю і сумом світилися очі випускників. З особливим хвилюванням вони чекали на нього…
Батьки та випускники дякували вчителів за універсальність знань та оригінальність мислення, за твердість руху, за виховання наполегливості, які ж до того були порадниками і захисниками.
А коли опускали державний прапор стався добрий знак – прапор не захотів опускатися, як сказав директор школи: «Школа не хоче вас відпускати!», а серед батьків пролунав заклик: «Україна була! Є! І буде!» Окрасою свята були щасливі та щирі посмішки.
Випускники другої Водянської школи ввійшли в нове життя, змінюючи рідну шкільну домівку на сучасну новобудову дорослості.

Віра АНДРУСЕНКО