культура

Природа — це
насправді диво,
А літо — це
п’янка пора.
В довкіллі
тепло і красиво,
І вітру чарівного гра. Н. Г. Красоткіна
Щороку, в третю субботу квітня, коли наша планета Земля вже готова до весняного оновлення, в Україні святкують День довкілля. Головною метою цього свята є поліпшення стану української природи. Багато заходів проводяться на міському, обласному та державному рівні. Це і озеленення територій, і прибирання парків, проведення різноманітних конкурсів на екологічну тематику, і організація конференцій, лекцій на тему охорони природи.

Останнім часом проблеми екології і взагалі збереження життя надзвичайно гостро постали перед людством. Захист навколишнього середовища – завдання багатоаспектне: він передбачає і раціональне використання природних ресурсів, і збереження миру на планеті, і цивілізований науково-технічний прогрес.

Мелодії музики ведуть нас до краю вічності – і ми усвідомлюємо безмежність і піднесеність вічності за кілька хвилин.
ШЕКСПІР
Музика займає в нашому житті важливе місце. Вона лунає всюди: з екранів телевізорів, у театрі, у концертній залі. Жодне свято не обходиться без музики. З нею приємний відпочинок і легка праця. Музика може підняти настрій і навіяти смуток, пробуджувати енергію і змушує замислитися, помріяти. Багатий і поетичний світ звуків завжди приваблював людину своєю виразністю і красою.

«Музичне виховання є більш дійсним засобом,
ніж усі інші, поскільки ритм та гармонія
знаходять свій шлях до глибин душі»
ПЛАТОН./
10 квітня цього року розпочався музичний тиждень дитячої та юнацької творчості «Зоре-цвіти Запоріжжя». В рамках цього заходу того ж 10 квітня відбулися обласний фестиваль оркестрів народних інструментів серед учнів шкіл естетичного виховання та обласний конкурс учнів - солістів з фаху фортепіано, в яких приймали участь учні та викладачі Кам’янсько-Дніпровської районної дитячої музичної школи.

Якби сьогодні ті, від кого залежить наше життя, працювали так, як колись Тамара Абрамівна – то не ставало би питання: «Що буде завтра?» Села розквітали б, весе-ліли, а у селах у веселих і люди веселі, і у містах жилося б краще.

Хобі – це те, чим люди люблять займатися у свій вільний час, і що наповнює їхнє життя певним змістом. 
Людина так влаштована, що з самого початку свого особистісного розвитку він прагне до пошуку і реалізації своїх істинних пристрастей і інтересів. У дитинстві ми не надаємо цьому особливого значення, для нас хобі найчастіше виражається в прогулянках і іграх, а в школі вже у багатьох починають проявлятися власні інтереси до будь-якої діяльності.

ШАНОВНІ ЖИТЕЛІ КАМ’ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКОГО РАЙОНУ!
Наближається свято жінок – День матері. Хочемо привітати всіх жителів з цим весняним святом, побажати міцного здоров’я, трудових здобутків на вашій благодатній землі, а також винести щиру подяку вашому творчому жіночому колективу, народному фольклорному ансамблю «Надвечір’я”, яким протягом багатьох років керує жінка-аматор, знавець українських традицій, виконавець фольклорних творів Трошина Ганна Іванівна.

Главней всего погода в доме,
А всё другое суета.
Есть я и ты, а все, что кроме,
Легко уладить с помощью зонта.
«Погода в доме» – так назывался праздник, посвященный Дню 8 Марта, который проходил в Доме культуры в селе Заповитное.

Під такою назвою 10 березня 2016 року в районній бібліотеці пройшла година цікавих повідомлень, присвячена Т. Г. Шевченку, на яку були запрошені учні 9-10 класів гімназії «Скіфія».
Основною метою заходу було розширення знань юнацтва про життя Кобзаря, розкривши особистісні якості Тараса Григоровича, показавши Шевченка – Людину.
Розповідь ведучих, якими були методист районної бібліотеки Наталія Турчина та бібліотекар Світлана Маслова, супроводжувалась демонстрацією слайдів з малюнками, фотографіями, відеоматеріалами, записами пісень.

«Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття…»
Кобзар для України – не просто народний поет, ге-ніальний митець, який наділений багатьма талантами, а національний пророк, людина, яка безмірно любила свою рідну землю.
До мене сьогодні всміхнувся Шевченко 
З картини, що там на стіні. 
Читає пісні його залюбки ненька, 
Розказував батько мені:
Як вівці він пас – ще малий був хлопчина, 
А виріс – великий дав дар: 
Для всіх поколінь, для всієї Вкраїни, 
Цю книгу, що зветься “Кобзар”.

Леся ХРАПЛИВА