Главная


гороскоп

Новини дня
Запорожский областной совет
Запорожская областная государственная администрация
Каменско-Днепровский районный совет
Каменско-Днепровская районная государственная администрация
Государственная налоговая администрация в Запорожской оласти


Часи пройшли, роки минули, та ми героїв не забули!

3.jpg
2.jpg
1.jpg

Пройшло 76 років з дня визволення нашого району від фашистських загарбників.
Залікувались рани, нанесені жорстокою війною. Встали з руїн та розвалин міста і села. Знову зеленіють сади, знову діти грають у веселі ігри, а дівчата співають веселі пісні про кохання.
Багато чого забулося. Але ніколи не згладиться в памяті народній подвиг героїв, які віддали своє життя за те, щоб наше село було вільне, а Україна – могутньою і великою державою.

На площах міст та сіл, в садах та парках, на перехрестях доріг, на курганах турботливими руками народу будуть вбрані квітами могили героїв Другої світової війни.
Їх, нажаль, багато в нашім районі. Братська могила в с.Дніпровка на Первомайській площі, де захоронено 1260 воїнів. В селі Новопетрівка - 1050 воїнів. В селі Заповітне- 1105 воїнів.
На фронтах війни захищали Вітчизну 734 жителя нашого села, з них загинуло на полях боїв 335 воїнів.
В селі Водяне знаходиться братська могила, в якій поховано 1130 бійців 266-дивізії 32-го стрілкового корпусу 4-го українського фронту, які загинули смертю хоробрих в наступально-звільнюючих боях за село Водяне на початку лютого 1944 року. В більшості це були молоді хлопці різної національності, які дуже любили життя, але ще більше любили свою Вітчизну.
На території нашої держави бої йшли з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року. В боях на землях України були розгромлені десятки дивізій, знищена велика кількість живої сили, знищена маса ворожої техніки.
На початку лютого 1944 року командуючий 3-гвардійською армією Д.Д.Лелюшенко поставив задачу прорвати оборону ворога і переслідувати його в напрямку Дніпровки, Водяного, Кам’янки-Дніпровської, форсувати Дніпро та заволодіти м. Нікополь.
6 лютого передові частини з’єднаної 3-ї гвардійської армії увірвалися в с. Водяне. В бою відзначилася рота старшого лейтенанта Н.А.Тупіцина, яка обійшла Водяне з півдня, відрізавши противнику шлях відступу, німці тікали залишивши зброю та спорядження. Лише 7 лютого Камянсько-Дніпровський район був пов-ністю в руках нашої армії.
Але війна тривала… Дві доби, з 26-по 28 березня, у Миколаїв-ському порту десант із 68-ми моряків, під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського чинив опір трьом батальйонам німецької піхоти, танкам та артилерії. Задум ворога знищити порт було зірвано. Всім учасникам бойового десанту було присвоєно звання героя. Їх було 68, залишилось шестеро. Серед них був і наш земляк Федір Олексійович Окатенко.
За два дні тяжких боїв було відбито 18 атак та знищено понад 700 гітлерівців.
Лише на території України в руїни і згарища було перетворено 714 міст, 28 тисяч сіл. Скільки горя, мук, крові, життів людських за цими цифрами. Кожен день, як рік, кожен рік, як століття. Все витримали і перемогли. Перемогли, тому-що відстоювали право на життя. Дорогою ціною нам дісталася перемога.
Але вони не думали про ціну, бо на карту була поставлена доля Вітчизни. Розбити ворога, вигнати його з рідної землі, знищити фашизм. Чудеса мужності, стійкості і героїзму виявив наш народ.
Ми вшановуємо пам’ять тих, хто боровся з окупантами, проявляючи незламну стійкість і героїчний опір, хто загинув виборюючи волю і незалежність України на фронтах, у партизанських загонах, підпіллі, національно-визвольних формуваннях, хто прийняв мученицьку смерть у таборах, гестапівських катівнях. Вони назавжди залишаться в наших серцях.

Микола Ященкo