Опубликовано novdnja.zp.ua 10/01/2019
Голова Кам’янсько-Дніпровської райдержадміністрації Валерій Свєшніков 27 грудня 2018 року провів робочу нараду з міським та сільськими головами з питань запровадження карантинного режиму у зв’язку із поширенням регульованих шкідливих організмів картопляної молі та південноамериканської томатної молі, розташованих на землях Кам’янсько-Дніпровської міської та Водянської сільської рад.
На нараді були присутні також начальник управління агропромислового розвитку Костянтин Рибальченко, провідний спеціаліст відділу карантину рослин управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Запорізькій області Андрій Кононенко.
Про ситуацію, яка склалася в районі доповідали Костянтин Рибальченко та Андрій Кононенко. В обговоренні взяли участь: перший заступник голови Камьянсько-Дніпровської районної адміністрації Ірина Зикова, голова Водянської громади Сергій Єрмаков, власник торгівельного майданчику в с.Водяне Анатолій Глінський та інші зацікавлені особи.
Як доповів Андрій Кононеко:
- Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби в Запорізькій області зробить все, щоб проходження карантину не нанесло значної шкоди всім, хто вирощує овочі, яким загрожують карантинні молі. Але, згідно Закону України в статті 34 прописані фітосанітарні заходи, що застосовуються у карантинній зоні.
На підставі та в порядку, встановлених законом, у карантинних зонах здійснюються такі спеціальні заходи:
– інспектування та фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання;
– здійснення контролю за проведенням локалізації та ліквідації карантинних організмів особами;
– заборона вивезення з карантинних зон заражених карантинними організмами об'єктів регулювання;
– фумігація (знезараження) об'єктів регулювання у разі їх вивезення з карантинної зони у зону, вільну від регульованих шкідливих організмів;
– технічна переробка об'єктів регулювання, заражених карантинними організмами.
Рослини, продукти рослинного походження та інші об'єкти регулювання, заражені карантинними організмами, які неможливо знезаразити або направити на технічну переробку, підлягають знищенню в порядку, встановленому законом.
Місцеві державні адміністрації, власники (уповноважені ними органи) морських і річкових портів (пристаней), залізничних станцій, аеропортів (аеродромів), підприємств поштового зв'язку, автовокзалів (автостанцій), посадові особи митниць та пунктів пропуску на державному кордоні України, на автомобільних шляхах сполучення повинні сприяти державним фітосанітарним інспекторам у здійсненні карантинних заходів.
Відшкодування збитків, що заподіяні внаслідок неправомірних дій органів та посадових осіб, які забезпечують виконання карантинних заходів, здійснюється відповідно до закону.
Безумовно, якщо всі, хто займається вирощуванням овочів, будуть ретельно слідкувати за своїми городами, все робити вчасно, тож втрати будуть мінімальні.
Серед заходів є необхідність проводити систематичне обстеження посівів пасльонових культур та бур’я-нів-резерваторів шкідника в період вегетації, а також бульб та плодів у сховищах. Тільки те, що деякі з нас думають, що це питання їх не стосується, то це не так - натепер ця міль розповсюджена на всіх континентах. У деяких країнах вона вважається шкідником №1.
Першочергові заходи боротьби зі шкідником повинні бути направлені на недопущення його поширення та локалізацію вогнищ. З цією метою потрібно здійснювати постійний фітосанітарний контроль, в першу чергу, це стосується посадок пасльонових культур у відкритому та закритому ґрунті. Обстеження проводять на всіх етапах розвитку рослини — від розсади до збирання врожаю. Присутність молі виявляється візуально, орієнтуючись на характер пошкоджень (листя, плоди). Висока ефективність досягається при використанні феромонних та жовтих клейових пасток. Також з обов’язкових заходів є агротехнічні, хімічні.
Щодо до хімічних та біологічних засобів: в боротьбі з міллю інсектициди застосовувати згідно з «Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні», враховуючи те, що гусениці молі живлять в мінах, застосовувати інсектициди системної дії, з обов’язковим дотриманням техніки безпеки при проведенні хімічних обробок.
Дієве використання ентомофагів в комплексі з феромонними або жовтими клейовими пастками.
Пам’ятайте: шкідник зимує в стадії імаго або яйця, але найбільше в стадії лялечки неглибоко в ґрунті. Ефективних агротехнічних прийомів щодо зниження шкодочинності томатної і картопляної молі є багато, серед яких і промерзання.
У закритому грунті, якщо дозволяють умови, рекомендується вихолоджування взимку приміщень теплиць при -15 градусів морозу протягом одного тижня, а при -10 градусах морозу - протягом двох тижнів і більше. Також треба знати, що цей тропічний вид молі не переносить негативні температури, а також не має діапаузи, щоб вижити в екстремальних зимових умовах, коли грунт промерзає на глибині 5 - 10 см.
Введення карантинного режиму ні в якому разі не позначиться на овочевий сезон, якщо ви будете проводити системний моніторинг та, в разі виявлення, своєчасну ліквідацію карантинного організму.
Алгоритм проходження самого карантину, продажу і скупки овочів, буде опублікований незабаром.
НД-інфо
P.S. У наступних номерах, редакція газети «Новини дня», опублікує рекомендації по боротьбі з томатною та картопляною молями. Напередодні нового року ми розіслали запити у всі інстанції та фірми, які виробляють препарати для боротьби зі шкідниками. І вже є підтвердження, що до наданням нам матеріалів для публікацій. Чекаємо рекомендацій від ряду вчених сільськогосподарських наук, які написали чимало робіт, захистили кандидатські і докторські дисертації з карантинних комах. Читайте нас і будете знати, що робити!
