Главная


гороскоп

Новини дня
Запорожский областной совет
Запорожская областная государственная администрация
Каменско-Днепровский районный совет
Каменско-Днепровская районная государственная администрация
Государственная налоговая администрация в Запорожской оласти


Нарешті я закінчив школу

06.jpg

Одинадцять років… Одинадцять! Навіть дух переймає…
Одинадцять років навчання в закладі під назвою школа. Коли мені було лише п’ять, я вперше був одягнений в червоний піджак, чорні брюки, тримав великий, відносно мене, букет квітів для мого першого класного керівника. Стояв перед об’-єктивом камери, яку тримав мій батько, щоб зберегти цей день у наших спогадах назавжди.
Тоді я вперше сів за зручну шкільну парту, розповів всьому класу, складеного мамою, вірша. В той день відбувся мій перший урок.
З того дня почались саме ті одинадцять років, завдяки яким я став сьогоднішнім «Я». Саме перше вересня 2007-го року змінило моє життя. Саме з того дня я почав гризти граніт знань, читати багато книжок, брати участь у змаганнях, танцювати в ансамблі українського народного танцю «Слов’яночка».
В третьому класі я переїхав з Дніпродзержинська до міста Кам’янка-Дніпровська на навчання до гімназії. Там я знайшов нових друзів. Мене там поважали як однокласники, так і вчителі, особливо вчителі математики, англійської мови та української літератури. В сьомому класі я почав навчатися в навчально-виховному комплексі, де я навчаюсь і досі. Саме тут я знайшов справжніх друзів як серед учнів, так і серед вчителів. Саме навчаючись в цій школі, я знайшов себе й вирішив: ким я буду в майбутньому, де буду навчатися далі, яку нішу займу в сучасному суспільстві.
Школа, батьки, оточення – дуже сильно вплинули на мій світогляд, на мій характер, на моє ставлення до інших. Я хотів би подякувати кожній людині, кожному вчителю, кожному однокласнику, з якими я хоч раз мав справу, спілкувався, проводив час. Я саме такий завдяки вам.
Саме завдяки вам ці одинадцять років пройшли як мить. Та ця мить тепер буде вести мене все життя як золотою стежкою, так і стежкою з колючками. Але це навіть на краще, бо саме школа навчила мене ніколи не опускати руки та завжди іти вперед до своєї мети, бо «Якщо нічого не робити, то, я впевнений, нічого не станеться», - казав Жак Фреско.
Дякую тобі, школо, за те, що дала мені вірний напрямок, за яким я тепер буду іти все своє життя…
Хтось може сказати, що одинадцять років - це навіть багато, що можна навчатися набагато швидше. Але я впевнений, що цих одинадцяти років цілком досить, щоб потім жити було набагато легше.
А закінчити хотілося б словами найвідомішого українського поета, дуже поважного в багатьох країнах світу, Тараса Григоровича Шевченка:
“Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь...”.
Микола КОЛОМОЄЦЬ, учень 11-А класу
Кам’янсько-Дніпровського НВК, (класний керівник Т.М. Бондаренко, вчитель української мови М.В. Фатєєва)