Главная


гороскоп

Новини дня
Запорожский областной совет
Запорожская областная государственная администрация
Каменско-Днепровский районный совет
Каменско-Днепровская районная государственная администрация
Государственная налоговая администрация в Запорожской оласти


Нариси з історії села Водяне

11.jpg

Розвиток освіти в селі Водяне 1859-1990 роки
До середини ХIХ століття у селі Водяному вже було близько 515 дворів. Виникла потреба навчати дітей, тому спочатку існувало церковнопарафіяльне училище, яке відвідувало 40 дітей. Вже у 1859 році відкрилося початкове однокласне училище Міністерства державного майна, перетворене пізніше на земську школу, в якій у 1875 році навчалось 75 дітей. Її відвідували лише діти заможних селян, а понад 800 дітей шкільного віку залишались поза школою.
У 1896 році засновано друге земське початкове училище, а вже у 1905 році в селі було три земських училища.
У першому училищі навчалось 179 учнів, з них 161 хлопчики і 18 дівчаток. Закон Божий викладав священик Іоан Концевич, вчителями були Сила Олександрович і Тетяна Микитівна Дудко та Ольга Олексіївна Матвєєва.
У другому училищі навчалось 72 учня, з них 52 хлопчики та 20 дівчаток. Закон Божий викладав Михайло Якович Чехрапов, вчителем був Іван Георгійович Красніков.
У третьому училищі навчалось 73 учня, з них 60 хлопчиків та 13 дівчаток. Закон божий викладав священик Іоан Якович Концевич, вчителем був Іван Михайлович Радіонов.
З кожним роком дітей бажаючих навчатись збільшувалось, адже на 1906 рік населення села вже було 7106 чоловік. Приміщень для навчання було недостатньо, тому громада села при підтримці повітового земства, добудували нові приміщення в школах. На 1912 рік в селі працювало вже три школи. Перша трьохкласна і останні дві однокласні.
Спільними зусиллями Мелітопольського повітного земства і Водянської общини були виділені кошти не тільки на добудову приміщень школи, а й на оплату вчителям. В село прибули нові вчителі Н.І. Богданович, Г.Т. Богданович, М.С. Кретиніна, Ф.А. Терешонок, А.А. Терешонок, В.А. Ляшевський, А.І. Ляшевська.
Необхідно окремо відмітити багаторічну роботу вчителя Івана Георгійовича Краснікова та священників Михайла Яковича Чехранова і Миколи Миколайовича Кофтин у вихованні і навчанні дітей села Водяне.
Вчителі також проводили у позаурочний час читацькі заходи, на які із задоволенням приходили не тільки діти, а й дорослі.
Після революційних подій 1917 року, недивлячись, що йшла громадянська війна, всі три школи працювали, їх відвідувало понад 300 дітей. Молодь села у 1921 році організувала суботник по заготівлі дров для шкіл. В селі був відкритий народний будинок і чотири хати - читальні, де дорослих навчали читати та рахувати, тут працювали гуртки художньої самодіяльності. Вперше до активної громадської діяльності було залучено жінок. Першу жіночу раду села очолила Віра Маслівець. Активісти створили чотири гуртки по ліквідації неграмотності серед дорослих. При їх активній допомозі в селі було відкрито будинок для безпритульних дітей, пізніше він був перетворений у трудову школу.
Розвиток освіти у селі продовжувався. Так у 1927 році початкові школи стали семирічними, а школа №1 у 1934 році стала середньою. Вже тепер у школах працювало 29 вчителів, які навчали і виховували дітей та підлітків села. У середню школу на роботу прибули молоді вчителі Данило Васильович та Марія Євгеніївна Сергієнко, які в довоєнний час і післявоєнний період навчали і виховали не одне покоління водянців. Першими випускниками середньої школи були О.В. Макаренко, П. Бєляєв, І. Крутов, В. Кириленко та інші.
У період окупації села фашистами школи не працювали. Після визволення села від нацистів у лютому 1944 року вчителі разом з місцевою владою та селянами не чекали, коли будуть відремонтовані приміщення шкіл, а почали навчати учнів у житлових будинках. У зв’язку з відсутністю зошитів навчали писати дітей на старих газетах. Після ремонту приміщень шкіл навчання проходило у дві зміни. Разом з тим пізніше почала працювати і вечірня школа, яка давала молоді необхідну освіту. Старих корпусів шкіл було недостатньо, тому поступово добудувались додаткові корпуси. В кінці 50-х на початку 60-х років ХХ століття була одна середня і дві семирічні (а потім восьмирічні) школи. Їх очолювали найдосвідченіші директори М.М. Лебідь, Д.В. Сергієнко, В.Г. Сігарьов, В.О. Новік, В.І. Піддубний. На-дійною опорою керівників шкіл були педагогічні колективи. Вчителі з любов’ю відносились до учнів, давали їм міцні знання, в разі необхідності проводили додаткові заняття після уроків. Мешканці села з теплотою згадують своїх вчителів: Г.Ф. Гончаренко, О.Н. Панасенко, П.А. Луценко, О.Г. Макаренко, Г.М. Валєтову, Ю.Л. Вагіс, Т.Ф. Шкурат, О.Г. Хацюк, К.В. Застуку, К.В. Піддубню, К.Ф. Снопковську, Т.О. Рябуху, О.Г. Венжегу, М.А. Снопковського, М.А. Соколову, Л.С. Максименко, М.М. Литвинову, В.Ф. Пархоменко, Н.С. Пархоменко, М.П. Левченка, Є.Х. Левченко, А.Я. Максименка, Л.О. Герман, П.П. Ященко, Є.С. Буценко, В.Ф. Муталієву, В.М. Мазурка, З.М. Мазурко, О.І. Чабаненко, А.Б. Бакуту, О.Г. Бакуту, Г.Л. Безрідню, Л.М. Дворецьку та інших.
Крім навчання в школі майже кожний вчитель вів ще й позакласну роботу, тобто працювали предметні гуртки, проводились тематичні вечори та спортивні змагання.
З кожним роком збільшувалась кількість учнів і виникла необхідність будівництва нових сучасних приміщень шкіл. Певний час директор СШ №1 Д.В. Сергієнко їздив до Києва, переконував владні структури, що в селі Водяне необхідна нова школа. І нарешті свого домігся.
Протягом декількох років була побудована трьохповерхова школа на 964 учня. Це була велика радість для всього села. З жовтня 1972 року школа гостинно прийняла учнів та вчителів. Світлі класи, нові меблі – так приємно було навчатись і працювати в такій школі. Директором школи був призначений Микола Григорович Мендрик, який сприяв творчому підходу до роботи педагогічного колективу. Була запроваджена кабінетна система навчання. Вчителі: В.М. Мендрик, Л.П. Албул, Л.І. Сущенко, Г.І. Броннікова, К.Я. Лимаренко, Н.І. Величко, В.Я. Лукаш, Т.Ю. Петренко, С.І. Петренко, В.Г. Величко, Л.П. Живогляд, В.В. Живогляд, Є.І. Лаврентьєва, Н.І. Зуєнко, К.І. Лебідь, В.П. Лебідь, Р.М. Солтис, Н.І. Павленко, Л.І. Косинська, Ф.І. Подухайло, Н.І. Чорна, Г.І. Чорна, Л.В. Омельченко, Т.Г. Коваленко, Л.В. Гончаренко, О.П. Жовнаренко активно включились у змагання по обладнанню кабінетів і це їм вдалося.
Школа у районі була одна з кращих. На базі ЗОШ № 1 постійно проводились засідання районних методичних об’єднань, районні заходи. Тим вчителям, які досягли найкращих успіхів у роботі, були присвоєні звання: вчитель – методист, старший вчитель, відмінник народної освіти. Вони нагороджувались грамотами, районного та обласного відділу освіти.
У 1977 році, по ініціативі вчительки російської мови В.М. Мендрик, була організована поїздка батьків та учнів на власних автомобілях до міста Миколаєва. Ми побували у приміщенні, де моряки-десантники у березні 1944 року героїчно вели бій з фашистами і ціною власного життя допомогли нашій армії визволити місто Миколаїв. Делегація побувала в музеї Ольшанців і біля меморіального комплексу, місця поховання героїв-десантників, вшанували пам’ять нашого земляка Героя Радянського Союзу Ф.О. Окатенка та інших героїв.
Педагогічний та учнівський колективи шкіл завойовували право, щоб ЗОШ № 1 носила ім’я нашого односельця Ф.О. Окатенка.
Саме у 70-80 роки ХХ століття у школі почались проводитись заходи «Нумо хлопці», «Нумо дівчата», які популярні і на теперішній час. Кожного року організовувались туристичні поїздки до Карпат, Криму, Києва та в інші міста, також по місцях трудової і бойової Слави. Активно працювали пар-тійна, комсомольська, піонерська організації, учнівське самоврядування. Саме в цей період була найбільша кількість учнів, майже завжди було по три і навіть чотири паралельні класи. Постійно учні були переможцями районних і обласних олімпіад. Багато випускників вступали до вищих і середньо спеціальних навчальних закладів, і після одержання спеціальної освіти повертались у рідне село.
Завдяки активній підтримці освітян директором радгоспу «Водяне» Г.М. Зубка було побудоване у 1989 році приміщення другої школи, і вона стала середньою. Педагогічний колектив школи на чолі з директором школи В.О. Новік доклав багато зусиль, щоб уроки проходили на високому, навчально-методичному рівні. Саме вчителі : Ф.Ф. Удодова, М.Ю. Касай, Н.К. Ярмак, Н.П. Борисенко, О.І. Лоєвська, Н.М. Чорна, А.Д. Ланкевич, З.Г. Ланкевич, Н.М. Осипенко, Г.І. Ляшенко, Є.С. Буценко не шкодували сил і здоров’я для навчання і виховання підростаючого покоління.

В. ВЕЛИЧКО

РЕАЛ ПЛАСТ