Главная


гороскоп

Новини дня
Запорожский областной совет
Запорожская областная государственная администрация
Каменско-Днепровский районный совет
Каменско-Днепровская районная государственная администрация
Государственная налоговая администрация в Запорожской оласти


ДОШКІЛЬНА ОСВІТА (1930-1995 роки)

10.jpg

Село Водяне з початку свого заснування, тобто з 1780 року, швидко заселялось. Чудова природа цієї місцевості приваблювала сюди різних переселенців. Вже у 1783 році до хутора прибуло 111 сімей з села Водяна балка Єлизаветградського повіту Херсонської губернії, куди входила на той час Катеринославщина. Саме вони привезли з собою і назву села. Вже у 1800 році тут налічувалось понад 200 дворів, а в середині ХІХ століття близько 515 дворів, в кінці ХІХ століття вже 1382 двори і проживало 9730 душ. Селяни були добрими господарями. У 1915 році водянська община мала 16025 десятин землі, робочих коней 900 голів, волів – 1850, корів – 1850, лошат і телят 500, а дрібної худоби (овець і кіз) – 2800 голів. Одержали на кожного члена сім’ї чоловічої статі по 3,31 десятини землі. Крім того, общиною села у 1902 році було куплено 6416,06 десятин землі у кредит через Селянський банк за 1030900 рублів. Саме на ці землі водянська община поселила 600 молодих сімей і утворила село Нововодяне (Батькобросівку).
До і після революційних років, громадянської війни аж до 30-х років ХХ століття, дошкільних закладів у нас в селі не було. В кожній сім’ї було від 4 до 10 дітей. Крім того старші сини одружувались і ще довгий час проживали в сім’ї батьків. Старші діти і батьки тяжко працювали в полі, а середні доглядали за малечею.

Зі створенням протягом 1929-1930 років колгоспів виникла необхідність відкриття дитячих яслів і майданчиків. Так у трьох колгоспах і промартілі «Перемога» появились дитячі заклади, які роз-міщувались у будинках, що були конфісковані владою у заможних селян. Особливо багато дітей знаходилось у селах і приютах під час голодомору 1932-1933 років. По деяких документах називається понад тисячі дітей. З великими труднощами колгоспи виділяли для харчування дітей продукти, але їх не вистачало. Так у дитячому закладі промартілі «Перемога» за два місяці померло 40 дітей. Навіть у постанові райкому партії весною 1933 року відмічалось, що харчування в яслах дуже погане, своїх харчів зовсім немає, а ці ясла не включені в план. Небагато кращою була ситуація у яслах і майданчиках інших колгоспів села.
У післявоєнний період в селі працювали дитячі заклади, які утримувались за рахунок колгоспів. З об’єднанням колгоспів у радгосп «Водяне» вони перейшли у відання радгоспу.
У 1978 році радгоспом «Водяне» при допомозі шефів з міста було збудовано нове двохповерхове приміщення дитячого ясла-садку. Це вже був рай для дошкільнят. Чисті, просторі, світлі кімнати, хороше харчування, яке виділяв колектив радгоспу під керівництвом директора Г.М. Зубка давало можливість дітям проводити там час.
Але перед відкриттям цього ясла-садка виникла проблема. Так як він будувався за кошти радгоспу «Водяне», то не було передбачено забезпечення на державному рівні його меблями, в тому числі ліжками, шкафами, стільцями, столами. На той час це був дефіцит. Тоді ініціативу проявив директор ЗОШ № 1 М.Г. Мендрик. Він поїхав до Києва у міністерство освіти (а Міністером освіти був бувший вчитель нашої школи М.В. Фоменко) і вирішили цю проблему. Щира подяка їм від всіх водянців.
Першою завідуючою в цьому закладі була А.С. Мішенкова, потім О.І. Сіверинова. Під їх керівництвом працював чудовий колектив вихователів та обслуговуючого персоналу: Г.М. Коробова, Г.Ф. Громовик, Є.Д. Павленко, Т.М. Снопковська, Н.О. Теплих, Л.В. Оверко, В.І. Казначей, М.М. Концур, Г.І. Косинська, Т.І. Сирота, Н.Д. Герман, М.І. Бабаєва, Г.І. Маслівець, М.І. Маслівець, В.І. Застука, Н.І. Застука, Н.М. Лапій, Г.Г. Нечаєнко, В.М. Гончаренко, С.В. Сущенко та інші.
Вони приклали багато зусиль, щоб дітям було тут добре. Діти батьків, що працювали на МТФ № 1 і МТФ № 2 і там проживали, знаходились у дитсадку цілодобово.
У 1978 році вперше у приміщенні ясла-садка була відкрита підготовча група дітей, що на наступний навчальний рік повинні йти до школи. Це була нова форма підготовки. Всю душу і тепло своїх сердець цим дітям віддали вчителька В.Ф. Муталієва і вихователь Т.І. Застука. У дитячому закладі, який відвідувало більше сотні дітей і працював колектив більше тридцяти чоловік, все було добре. Діти і батьки були дуже задоволені. Вихованці дитсадка йшли до школи вже підготовленими, краще навчались і мали вже уміння бути дружніми і згуртованими.
З 1991 року, тобто з моменту початку знищення соціалістичного сектору економіки і відмови держави підтримувати радгоспи практично радгосп «Водяне» був доведений до банкрутства. І починаючи з 1995 року вже не міг утримувати соціальні об’-єкти, в тому числі і дитячий ясла-садок, працівники дитячого закладу були звільнені і двохповерхове приміщення перестало функціонувати.
(Далі буде).
В.Г. ВЕЛИЧКО