Главная


гороскоп

Новини дня
Запорожский областной совет
Запорожская областная государственная администрация
Каменско-Днепровский районный совет
Каменско-Днепровская районная государственная администрация
Государственная налоговая администрация в Запорожской оласти


Нариси з історії села Водяне

10.jpg

(Продовження. Початок в №№ 14, 17, 22, 25 2017, №7 2018 року)
Розвиток сільського господарства у післявоєнний період (1944-1990 роки)
Рух за комуністичну працю охопив всі виробничі колективи. За роки восьмої і дев’ятої п’ятирічок збільшилися посівні площі зернових та овочевих культур, зросла їх урожайність, зросла матеріальна база. У господарстві працювало 179 трактористів, 29 комбайнерів, 110 шоферів, 10 електриків, 8 зооветеринарних спеціалістів, 17 агрономів, 13 бухгалтерів, 10 інженерів з вищою та середньо-спеціальною освітою. Зросла матеріальна база радгоспу.
В господарстві нараховувалось 117 тракторів, 29 комбайнів, 66 автомашин, 180 електромоторів. За добросовісну працю велику групу працівників було відмічено урядовими нагородами. Кавалерами ордена Леніна стали трактористи М.І. Кодінцева і бригадир тракторної бригади І.Ф. Живогляд; орденами Жовтневої революції – овочівник П.Т. Скрипник, завідуючий молочно-тваринницькою фермою П.Я. Оверко, секретар парткому А.П. Денисенко; орденами трудового Червоного прапору – механізатори І.М. Білик, І.М. Калініченко, І.М. Гнатієнко; орденами Слави ІІІ ступеня комбайнер В.П.Дуля, бригадир В.Ф. Сидоренко, овочівник М.І. Скрипник, І.В. Оверко, орденами «Знак пошани» В.М. Криворучко, І.П. Громовик.
З 1964 року в радгоспі працювала Герой соціалістичної праці, делегат ХХIV з’їзду КПРС Зоя Михайлівна Пархоменко. Аж до самого виходу на пенсію Зоя Михайлівна очолювала колектив птахоферми, проявляючи неаби-які організаторські здібності.
Наставник молоді Григорій Михайлович Боровик прийняв естафету від свого батька Михайла Макаровича. Він багато років працював механізатором, вирощував хліб, орав землю, потім був комбайнером. Його груди прикрашали державні нагороди – орден «Знак пошани», медалі «За трудову доблесть», «За трудову відзнаку».
Працювало в радгоспі і молоде покоління Боровиків Володимир, Дмитро, Василь. Вони прийняли естафету від батька і стали механізаторами. Їх працю високо цінували у радгоспі – неодноразово вони одержували подарунки, грамоти, премії.
У 1977 році радгосп «Водяне» за високі трудові успіхи одержав свідоцтво Головного комітету ВДКП СРСР. В цей період вже застосовуються розсадно-посадочні машини і томатно-збиральні комбайни, встановлена томатна лінія, проводяться протиерозійні заходи, розсолення земель у поду, вносяться органо-мінеральні добрива. Багатьом було присвоєне звання «Кращий по професії»: В.Ф.Антонюк – «Кращий дояр», І.П. Нечаєнко – «Кращий садівник», Д.І. Солов’-ян – «Кращий механізатор», В.І. Кузьменко – «Кращий шофер».
За період керівництва радгоспом «Водяне» директорів О.Д. Легези і Г.М. Зубка держава виділяла великі кошти для придбання комбайнів, автомашин, тракторів і іншої техніки. При активній підтримці партійної, профспілкової, комсомольської організацій, які в свій час очолювали досвідчені керівники А.П. Денисенко, А.Х. Нечаєнко, П.В. Буряк, М.М. Герман, П.Г. Василенко, Г.Г. Кива в різних галузях між робітниками було організовано змагання за комуністичне відношення до праці, в якому приймало участь понад 600 чоловік, багатьом із них було присвоєно звання «Ударник комуністичної праці».
Значно змінився рівень благоустрою, культури, побуту трудівників села. В радгоспі були збудовані будинки для переселенців, три гуртожитки, середні школи № 1 і № 2, дитячий комбінат, блочні теплиці, комбікормовий завод, АВМ для виробництва вітамінної муки, харчові блоки в кожному відділенні та гуртожитки. За ті роки в селі побудовано понад 1800 індивідуальних будинків мешканцями села, до ферми радгоспу прокладено 18 км бруківки, 1600 водянців користувалися газом в балонах. Жителі села придбали понад 1200 легкових автомобілів, 1600 мотоциклів, 1870 телевізорів. В ощадкаси села Водяне були внесені вклади на суму 8 мільйонів 250 тисяч карбованців. В трудових колективах радгоспу працювало понад півтори тисячі робітників та спеціалістів.
Передові комбайнери В.П. Дуля, І.М. Гнатієнко, В.І . Квач, А.С. Катишкін, В.М. Гнатієнко, О.С. Касатий за сезон збирали на площі 300 га кожний, намолочуючи 800-900 тонн зерна на комбайн. І.М. Гнатієнко їздив до Монголії допомагати збирати хліб. На весь район були відомі ланкові механізованих ланок по вирощуванню кукурудзи, соняшника, хліба, овочів В.С. Калініченко, М.А. Косинський, М.Я. Василенко, І.М. Білик та механізатори В.І. Комишній, Ф.Я. Березняк, Ф.І. Концур, В.Д. Кондратенко, В.І. Соколов, І.М. Білик,В.Г. Боровик, І.М. Василенко. Уміло керували механізаторами бригадири тракторних бригад Г.М. Лифарь, М.М. Калініченко, В.Ф. Сидоренко, І.А. Черниш, С.П. Пархоменко.
Колектив автопарку який довгий час очолював Г.Д. Піддубний та механіки В.Т. Рябуха і А.А. Лукін, завжди були опорою всього трудового колективу.
Інженери радгоспу Ф.А. Василенко, В.А. Гончаренко, В.П. Венжега, В.Ф. Василенко постійно дбали, щоб своєчасно була відремонтована техніка й налагоджений виробничий процес. Вмілі організатори сільськогосподарського виробництва, керуючи відділками по вирощуванню овочівництва та фруктів В.І. Павленко, П.Я. Рудоман, В.Ф. Гура, Я.О. Піскоха та парниководи Т.Т. Скрипник, Л.Ф. Галушка, агрономи В.М. Дмитрієв, В.М. Коваленко, М.Г. Волошин все робили щоб був високий врожай, щоб щедро родили радгоспні лани.
Колектив електроцеху під керівництвом Г.І. Маєвського, В.Ф. Гальчинського, А.І. Скрипника безперебійно забезпечували постачання електроенергії і стабільну роботу всього електричного обладнання.
Будівельна дільниця, яку в свій час очолювали досвідчені майстри будівельних справ І.І. Кірієнко, А.І. Мендрик, В.М. Єфименко, А.Л. Куратченко організували свій колектив на будівництво та ремонт польових станів, корпусів ферм, гуртожитків, переселенських будинків, головної контори радгоспу «Водяне», приміщення сільської ради, дитячого комбінату, крамниць та інших об’єктів. Звісно це заслуга в першу чергу робітників цієї дільниці, які приклали багато зусиль для досягнення успіху. Це такі робітники: І.І. Будівський, В.І. Журба, І.М. Сущенко, Є.О. Москаленко, І.М. Разнатовський, Г.І. Остапенко, Н.М. Маслівець, Н.Ф. Дорошенко, М.О. Савеленко, М.А. Марченко, Т. Чумак та інші.
Особливо багато уваги і часу в радгоспі приділяли розвитку тваринництва. На трьох молочнотоварних фермах розміщувалось 4,5 тисячі голів великої рогатої худоби, свиней, птиці. Колектив ветеринарних лікарів та їх помічників у складі В.І. Шляхова, В.В. Галушки, О.І. Розанцева, М.М. Самсоненко, В.С. Шишлакова, Є.О. Міздрюка, І.К. Чеверди, завідуючих ферм Ф.Л. Василенка, О.І. Ященка, М.С. Концура, Я.Г. Бондаренка, В.В. Концура, М.Ф. Гусинського, П.Я. Оверка, А.М. Жиліна, М.І. Квач, зоотехніків Є.В. Лимаренко, В.К. Ковальчука, І.Ф. Удовиченка, забезпечували їх ветеринарне і зоотехнічне обслуговування. А трудові колективи МТФ виконували і перевиконували плани по надою молока та здачі державі м’яса.
Саме передові доярки Н. Прудка, Р.М. Юрійчук, Т.М. Осипова, В.Ф. Антонюк, Т.А. Гончаренко, Є.В. Калініченко, І.М. Калініченко, М.С. Біліцька, П.С. Оверко, М. Шевер, П.В. Антонюк та робітники по догляду за худобою П.С. Павленко, П.М. Громовик, Ф.П. Галушка, С. Дяченко показували приклад для інших.
У керівництва радгоспу «Водяне» були налагоджені тісні зв’язки з промисловими підприємствами міста Запоріжжя. Робітники промислових підприємств та студенти середніх та вищих навчальних закладів щороку влітку та восени приїжджали в радгосп допомагати збирати багатий врожай. А між колективами промислових підприємств та робітниками радгоспу були заключені договори про шефську допомогу.
Тобто оновлювалось сільське господарство, розбудовувалась соціальна сфера, заможнішими ставали люди, встигаючи працювати на виробництві і вирощувати овочі на присадибних ділянках.
З розпадом Радянського Союзу і проголошення незалежності України значно змінилась ситуація у державному секторі економіки, виникли зовсім інші умови і методи господарювання.
(Далі буде).
Василь ВЕЛИЧКО, с. Водяне.

РЕАЛ ПЛАСТ