Главная


гороскоп

Новини дня
Запорожский областной совет
Запорожская областная государственная администрация
Каменско-Днепровский районный совет
Каменско-Днепровская районная государственная администрация
Государственная налоговая администрация в Запорожской оласти


Наш канал

6.jpg

«Каховське море - і радість, і горе ...». Каховське водосховище, яке ми традиційно називаємо морем, споруджене близько 60 років тому в нижній течії Дніпра для того, щоб населенню декількох регіонів було простіше і комфортніше жити.
«Води Каховського водосховища впираються в мощені відкоси Кам'янської захисної дамби. З боку напірної частини вона укріплена кам'яним килимом товщиною 110 см (40 см щебеню і 70 см каменю). По гребню дамби прокладена мощена дорога.
Але в якійсь мірі вода здатна фільтруватися (просочуватися) крізь будь-яку товщу землі. Щоб Кам'-янка не заболочувалася, на території її передбачено побудувати осушувальний скидний канал.
Таке рішення виникло у 1953 році. Він буде представляти собою просту виїмку в землі. У найбільш високих місцях ширина виїмки досягне 22 метрів, а глибина семи метрів. ... Кам’янський скидний канал завжди буде наповнений по колодязному чистою, прісною водою, що тече в бік лиману. Її можна буде використовувати для домашніх потреб, напування худоби, поливу городів.
Довжина каналу складе 4,6 кілометра. Орієнтовна траса його - від лиману до вулиці Шевченка і далі до Скіфського валу; біля школи № 4 канал перетне вулицю Радянську; пройшовши потім через ділянку, де будуються зараз переселенці, канал візьме напрямок паралельно вулиці Йожикова і вийде до берега Конки в районі подвір'я колишнього колгоспу «Красноармійський». Загальний обсяг земляних робіт по будівництву каналу - 180 000 куб.м.» Так писав про «канал через поселення» відомий краєзнавець І.П. Грязнов.
Від народження я живу біля однієї з частин каналу. Усе своє свідоме життя я задавав собі одне питання: яка його роль? Завжди в такому занедбаному стані, він нагадував мені звалище сміття, непроглядні чащі, простягаючись через центр нашого міста. Прикро бачити таке неподобство. Але тепер я зрозумів, що якби не це «звалище сміття», місто Кам’янка-Дніпровська перетворилося б на маленьку Венецію. Після рясних опадів помітно підвищується рівень грунтових вод. Осушувальний скидний канал та комплекс гідротехнічних захисних споруд захищає грунт від заболочення і підтоплення.
Море відокремлене від населених пунктів насипною кам'яно-піщаною дамбою довжиною 13 км. Тягнеться вона уздовж сел Великої Знам'янки, Водяного та міста Кам'янки-Дніпровської. Дамба, звичайно, не герметична. І кожен раз після рясних дощів або танення снігу (а територія знаходиться в низині і рівень води у водосховищі на кілька метрів вище, ніж населені пункти) тут відчутно піднімається рівень ґрунтових вод. Комплекс захищає територію близько 6,7 тисячі гектарів. Це свердловини (277 шт.) вертикального дренажу глибиною 10-15 м, що працюють від стисненого повітря, що подається потужними компресорними станціями, мережа колекторів і скидних каналів. Ці трубчасті дренажі - протифільтраційна завіса. Відкачані грунтові води переливають в лиман, звідти - назад у водосховище, як результат - у дворах сухо. При правильній експлуатації гідротехнічних споруд, дотримуючись усіх правил та інструкції з експлуатації, виконуючи всі необхідні планово-попереджувальні ремонти, капітальні ремонти та реконструкції, захисні споруди, згідно до проекту, повинні забезпечити надійний захист на 200 років (малюнок № 1).
Для обслуговування дренажних захисних споруд було створено Управління експлуатації водосховища, яке адміністративно розташоване на правому березі Дніпра в місті Нікополі. Було створено 7 експлуатаційних дільниць, серед яких і Кам’янська, яка була і залишається одним з найскладніших і енергоємних в експлуатаційному плані об'єктів. Основні функції Кам'янської ділянки - захист від затоплення і підтоплення Кам'янського Пода. Так повинно бути в нормі.
На сьогодні ситуація кардинально змінилася. Ситуацію трактують як техногенну катастрофу! Вже близько 10 років жителі нашого району страждають від щорічного підтоплення. Вода в підвалах тримається до рівня 70-120 см від поверхні (фото №2) Така ситуация може призвести до того, що частина будинків може розвалитись, можливе також просідання дамби та її прорив. Стан катастрофічний!
На мій погляд, підтоплення нашої місцевості у значній мірі залежить від стану скидного каналу. Вирішивши провести власне спостереження я зробив заміри швидкості течії (поплавковий метод) у різних частинах каналу, не буду втомлювати читачів цифрами, але вона виявилась доволі різною! За логікою, швидкість течії, враховуючи постійну ширину русла, повинна бути майже однаковою. Вирахувавши витрати води на початку каналу та в місці впадіння в Білозерський лиман, отримав невідповідність приблизно на третину. На початку каналу витрати води одні, а в кінці – на третину менші… Питання: де ділась ця значна кількість води? Так, якась частина випарилась. А інша? Повернулась до грунтових вод… Сотні, тисячі кубічних метрів води захисні споруди викачують з під землі, щоб знову повернути її туди. При цьому витрачається величезна кількість електроенергії і піднімається рівень ґрунтових вод. Через сильну засміченість русла каналу (фото №3 ) швидкість течії не може досягти проектної і вода не дотікає до Білозерського лиману, а повертається під землю.
На фото №4 добре видно, що змінилась у результаті засмічення і якість води. Вона далеко не така, про яку писав І.П.Грязнов. Зразки води взяті на початку і в кінці каналу. Контрольний зразок – вода з міського водопроводу. Сміттям забитий не тільки сам канал, а і більшість дренажних свердловин, які постачають йому воду. Ми, мешканці нашого славного міста, з багатою історією, рубаємо гілку, на якій сидимо! Але і власникам цієї гідротехнічної споруди (дивитись вище) не треба забувати про неї. На лівому березі каналу стрункими рядами виросли дерева, віком 10-11 років. Там, де колись ходив екскаватор (за свідченням старожилів, двічі на рік – навесні і восени, розчищаючи русло каналу), виросли ці дерева. Висновок, шановні читачі, зробіть самі.
Я всього на всього учень школи. У своїх розрахунках можу помилятися, але чітко знаю одне: до нашого скидного каналу ставлення повинно бути дбайливим і відповідальним.
І починати треба з себе…
Віктор Тітов, учень 10 класу
Кам’янсько-Дніпровського НВК
Керівник Ігор Петрович Школьний, вчитель географії