Опубликовано novdnja.zp.ua 23/08/2017
Кожна дитина – неповторна, наділена від природи унікальнимиздібностями, талантами та можливостями. Місія новоїукраїнської школи – допомогти розкрити та розвинути здібності, таланти і можливості кожної дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками…
«Наше завдання – навчити дітей мислити…»
Міністер освіти Лілія Гриневич
Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учнівства, формують його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації ужитті, навчанні та праці.
Вчительство нашого навчально-виховного комплексу намагається працювати так, щоб для учнівства школа була осередком, де панує атмосфера підтримки, заохочення до навчання та рівності між усіма дітьми; місцем, де реалізовуються мрії дитини, де думка кожного учня й кожної учениці почута. Створення емоційного комфорту, «ситуації успіху»,затишної домашньої атмосфери є найважливішими умовами в процесі отримання знань і пріоритетом у роботі працівників і працівниць школи. Тандем вчительства нашої школи має чималий творчий доробок, мета якого вирішити першочергові задачі, а саме-розвивати й виховувати гуманну, компетентну особистість, патріота своєї Батьківщини. Діти, яких ми навчаємо, будуть працювати ще майже 50 років поспіль. І які знання стануть необхідними в середині століття, не знає ніхто. Але завжди будуть цінуватися вміння працювати в команді, знаходити спільну мову, бути ініціативними, чесними, прогресивними людьми. Саме тому, наш колектив вважає за потребу навчити своїх учнів цим якостям вже сьогодні.Навчити дитину мислити – це ключове завдання кожного педагога. Поряд з вимогами Державного стандарту й концепції «Нової школи», завжди буде стояти дитяче бажання проявити себе у творчій діяльності. Наша задача допомогти дитині реалізувати її вроджену креативність, перетворюючи шкільне життя на активну практичну діяльность патріотичної та екологічної спрямованості.
Шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, а хтось, навпаки, не вміє ус-міхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду, знань, умінь, навичок, звичок. Безсумнівно, що згодом кожна й кожен з них навчаться читати і рахувати, але дуже важливо, щоб дитина мала здатність і бажання до навчання. Саме від готовності залежить адаптація малюка до шкільного життя, оволодіння ним навчальною діяльністю, врешті-решт, формування особистості. Батькам майбутніх першокласників необхідно звернути увагу на рекомендації, що впливатимуть на адаптацію й пізнавальний інтерес дітей, які прийдуть у школу в цьому навчальному році.
Зовсім не слід: змінювати режим дня дитини: позбавляти її денного сну, довгих прогулянок, ігор; оцінювати все, що робить малюк, так як оцінюється діяльність учня; “проходити” з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру навчанням.
Необхідно:
– прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, осмислювати побачене і почуте;
– учити дитину слухати і чути оточуючих, поважати чужу думку, розу-міти, що власні бажання потрібно узгоджувати з бажаннями інших людей;
– формувати світогляд дитини, знання: про довкілля, про свою родину (як звуть батьків, ким вони працюють, що роблять на роботі), про себе (прізвище, ім’я, адресу), про своє місто, вулицю; про явища природи (пори року, їх послідовність, місяці кожної пори року, їх загальну кількість і послідовність; дні тижня, частини доби); про сонце, дощ, сніг, тощо; про врожай, борошно, із чого роблять хліб, цукор; про улюблені книжки, вірші, казки, пісні; про дорослих людей (за віком, професіями); про сучасну тех-ніку, транспорт.
Методичні прийоми навчання у початковій школі постійно змінюються й зусилля дорослих можуть піти врозріз із ними. Корисніше використовувати загальнорозвивальні вправи для зміцнення сприймання, пам’яті, уваги, тонкої моторики рук, учити дитину звертати увагу на те, як звучать слова, пропонувати їй виразно їх повторювати. Розучувати з нею вірші, скоромовки. Просити повторювати напам’ять почутий текст і переказувати його своїми словами. Дуже корисно запам’-ятовувати різні предмети, їх кількість і розташування; звертати увагу дитини на деталі пейзажу й довкілля. Не забувати порівнювати різні предмети і явища: що в них загального і відмінного. Пропонувати дитині запам’ятати послідовність цифр (наприклад, номери телефонів). Добре стимулюють розвиток концентрації уваги ігри-лабіринти, в яких потрібно “простежити” доріжку персонажа, а також завдання на порівняння двох майже однакових малюнків.Не нехтувати заняттями, що розвивають і зміцнюють дрібні рухи рук: ліплення, малювання, аплікації, ігри з конструкторами - усе це створює передумови для формування красивого почерку і сприяє розвитку мислення дитини. Використовувати підручні засоби - можна відокремити горох від кукурудзи чи бобів, розсортувати ґудзики, розкласти сірники.
І, незалежно від успіхів малюків, необхідно намагатися створювати здоровий настрій. Головне, щоб дитина прагнула до знань, не боялася помилятися і була впевнена в тому, що вона для батьків завжди найулюбленіша!
Лілія Прозорова, вчителька початкових класів
НВК «Дитячий садок – ЗОШ І-ІІІ ст.»
