Із залу суду

Чи ВАРТИЙ той мопед такого покарання?
Стояв собі мопед на подвір’ї громадянина Я. з села Водяне і був він у неробочому стані. Але ж навіть такий не давав спокою громадянину Д., який прийшов в цей двір, щоб на городі попрацювати та якусь ко-пійчину заробити. Тож мопед йому і приглянувся. Серед білого дня, 21 червня 2015 року о 15 годині, побачивши, що господарів немає на подвір’ї, крадій викотив його і докотив аж до річного порту районного центру. Сів на паром та й поїхав у місто Нікополь. Там продав крадений мопед невідомим особам за 500 грн.

Згідно з висновками судово-товарознавчої експертизи вартість мопеда в неробочому стані склала 1757 грн. Дуже скоро відбулося засідання Кам’янсько -Дніпровського районного суду, на якому громадянину Д. прийшлося все розповісти як було, зізнатися в скоєному, та покаятися.
При призначенні обвинуваченому покарання, суд врахував характер та ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, які пом’якшують та обтяжують його покарання. Обвинувачений вину визнав повністю, щиросердно розкаявся у вчиненому, сприяв встановленню істини в ході судового розгляду, добровільно відшкодував збитки, що суд відносить до обставин, які пом’якшують покарання, та за місцем проживання характеризується позитивно.
Суд визнав громадянина Д. винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст..289 ч.1 КК України та призначив йому покарання у вигляді трьох років обмеження волі. На підставі ст..75 КК України звільнив громадянина Д. від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на один рік.

Закон суворий, але він закон
… Така реальність. Чотирнадцятого квітня 2015 року, після проходження медичного огляду, громадянину О. у військкоматі було вручено мобілізаційне посвідчення, про прибуття його до Енергодарського об’-єднаного міського комісаріату на 8 годину 21 квітня 2015 року. Військкомат зробив це належним чином, у встановленому законом порядку, також його повідомили і про наслідки неявки за викликом. Однак, громадянин О. так і не прибув в назначений термін та не повідомив про причини неприбуття для призову за мобілізацією.
21 червня 2015 року відбулося за-сідання Кам’янсько-Дніпровського районного суду, на якому громадянин О. свою вину у пред’явленому обвинувачені визнав повністю, щиро розкаявся, та розповів, чому він не прибув до місця призову та не повідомив про причини неприбуття.
Річ в тому, що громадянин О. перебував у відрядженні на курсах підвищення кваліфікації і розраховував на те, що всі питання з військкоматом владнає його адміністрація за місцем роботи.
Суд при ухваленні вироку прийняв до уваги підвищену суспільну небезпеку вчиненого громадянином О. злочину, оскільки в даному випадку мобілізація пов’язується з умовами особливого періоду в державі - з загрозою нападу, небезпекою державній незалежності України. Суд критично поставився до твердження обвинуваченого, з приводу неявки до військкомату у зв’язку з тим, що він перебував у відрядженні в м. Запоріжжі на щорічних навчаннях і перевірці знань та для проведення інвентаризації, оскільки від’їзд з місця постійного проживання він повинен був узгодити з відповідною особою Енергодарського ОМВК.
Разом з тим, суд не вбачив і достатніх підстав для призначення покарання у максимальних межах санкції інкримінованої йому статті.
Було взято до уваги особу винного, який працює, має постійне місце проживання, сім’ю, є єдиним годувальником у сім’ї - оскільки його дружина ніде не працює через перебування у неоплаченій відпустці по догляду за дитиною до 6 років, доглядав за хворим батьком, який помер 11.05.2015 року, позитивно характеризується за місцем проживання, на роботі, що було підтверджено відповідними характеристиками і свідчить про його авторитет у трудовому колективі та позитивні людські якості і повагу серед громадськості. Також взято до уваги, що він вчинив злочин вперше, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, усвідомив противоправність поведінки, з урахуванням повного визнання своєї вини та інше.
Суд визнав громадянина О. винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст..336 КК України, та призначив йому покарання у виді двох років і 6 місяців позбавлення волі. Відпо-відно до ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком на один рік.

Ольга Веретеніна